Схожа історія (досить мутна) була з електронною біблиотекою lib.rus.ec (біблиотека російськомовних книг у Еквадорі). У цій славетній південній країні досить ліберальне законодавство про авторські права і тому цей сайт працював майже легально. Туди пірати-ентузіасти накидали текстів і РАПТОМ lib.rus.ec став платним і продався літресу. Головний адмін лібрусеку відкрито сміявся з "ідейних піратів": як я вас розвів, лохів.
Але потім на базі книжкового масиву лібрусека з'явилася піратська Флібуста.
Ци це була якась складна многоходовка, чи кат його знає.
А потім і лібрусек поліберальничав. Ті, які цікавляться текстами на російській, знають про "книжный трекер" і там на торентах з'являється база Флібусти і оновлення її, але окремо є і база лібрусеку.
І до мовної політики Флібусти. Останні роки там з'являються тексти не тільки російською, а й наприклад українською чи білоруською. Але так як бібліотека позиционується як російськомовна, то пошуку по мовам немає.
І ще про іншу бібліотеку lib.ru - або бібліотеку Мошкова. Вона у російському просторі частково легальна і навіть отримувала якийсь грант від міністерства інформації росії. (Але й судові позови від правовласників теж). База її звісно невелика, якщо порівнювати з Флібустою, загалом класика, строк авторських прав на яку закінсився. Але не тільки класика.
Сам адмін lib.ru виявися нажаль пропутінським ватніком. Ні Стругацкіє, ні авторська пісня, ні походи річками не зробили з нього людину. У своєму блозі він писав, що 24 лютого йому зненацька телефонували колеги українці. І дивувався, чому вони дзвонять, шо вони від мене хочуть, від роботи відривають. Деякий час на головній сторінці lib.ru у розіді "воєнні мемуари" висів пропагандистський текст "на основє рєальних собитій" про те, як воїни ЗСУ ґвалтували населення ДНР (вісім років, да).
Але потім на базі книжкового масиву лібрусека з'явилася піратська Флібуста.
Ци це була якась складна многоходовка, чи кат його знає.
А потім і лібрусек поліберальничав. Ті, які цікавляться текстами на російській, знають про "книжный трекер" і там на торентах з'являється база Флібусти і оновлення її, але окремо є і база лібрусеку.
І до мовної політики Флібусти. Останні роки там з'являються тексти не тільки російською, а й наприклад українською чи білоруською. Але так як бібліотека позиционується як російськомовна, то пошуку по мовам немає.
І ще про іншу бібліотеку lib.ru - або бібліотеку Мошкова. Вона у російському просторі частково легальна і навіть отримувала якийсь грант від міністерства інформації росії. (Але й судові позови від правовласників теж). База її звісно невелика, якщо порівнювати з Флібустою, загалом класика, строк авторських прав на яку закінсився. Але не тільки класика.
Сам адмін lib.ru виявися нажаль пропутінським ватніком. Ні Стругацкіє, ні авторська пісня, ні походи річками не зробили з нього людину. У своєму блозі він писав, що 24 лютого йому зненацька телефонували колеги українці. І дивувався, чому вони дзвонять, шо вони від мене хочуть, від роботи відривають. Деякий час на головній сторінці lib.ru у розіді "воєнні мемуари" висів пропагандистський текст "на основє рєальних собитій" про те, як воїни ЗСУ ґвалтували населення ДНР (вісім років, да).